Як це звучить - Занурення у фонологію

Старе довге ú в Богемії перетворилося на дифтонг ou (múka→mouka). Це єдиний богемський дифтонг, який прийняла й літературна норма, тож тут празьке мовлення і стандарт збігаються

Східна Моравія (Словацько, Валашсько) зберігає старе довге ú: múka, як у словацькій. Гана пройшла через дифтонг, а потім звузила його до ó: móka

Той самий зсув ú→ou проходить і крізь закінчення: -ou орудного відмінка жіночого роду походить від давньочеського -ú. Тут богемське мовлення і стандарт звучать однаково

Словацько й Валашсько зберігають старе -ú (s dobrú vodú), на Гані -ó (s dobró vodó) - те саме кругле ганацьке ó, яке кожен чех знає з анекдотів про ганаків

Зсув ý→ej діє і всередині кореня, а не лише в закінченнях: být→bejt, mýdlo→mejdlo, výlet→vejlet

Східна Моравія зберігає být зі старим ý. На Гані кажуть bét: це é - те саме богемське ej, стягнуте в один довгий голосний

Знаменитий зсув ý→ej - ТОЙ САМИЙ фірмовий звук богемської загальнорозмовної чеської (obecná čeština)

Східна Моравія зберігає довге ý; на Гані кажуть malé (ý→é), а в ляських говірках біля Острави - коротке maly

У богемському мовленні кожне закінчення -ý прикметників чоловічого роду стає -ej: dobrý→dobrej, velký→velkej, hezký→hezkej

Східні моравці природно кажуть dobrý - зсув до ej до них не дійшов. На Гані кажуть dobré, а це той самий зсув до ej, тільки в ганацькому вбранні

Богемський зсув é→í у кореневих голосних: mléko→mlíko, létat→lítat

Східна Моравія зберігає первісне é (а ляські говірки - коротке mleko) - тут східний мовець збігається з літературною нормою. Гана й околиці Брно - ні: перехід é→í у них спільний з Богемією (mlíko)

Ще один приклад é→í - «polívka» ви побачите в меню навіть у Празі, настільки це поширено

Східна Моравія зберігає літературне é - одну з найлегше чутних східноморавських ознак у звичайному мовленні. Довкола Брно й на Гані ви почуєте polívka (у центральній Гані з коротким i), як у Богемії

Богемське мовлення не скорочує довгі голосні - воно їх переробляє: ý→ej, ú→ou, é→í. Довгі á, í та ů лишаються довгими

Східноморавські говірки зберігають ці довгі голосні такими, якими вони були. Але «Моравія зберігає довготу» - лише частина правди: Гана має власні é та ó (dobré, móka), а ляські говірки біля Острави втратили довготу голосних зовсім

Протетичне v- перед o-: okno→vokno, on→von, ona→vona. У загальнорозмовній чеській Богемії воно всюди й тягнеться до центральної Моравії: vokno кажуть і довкола Брно, і на заході Гани. Пор. наші вікно, він, вона: та сама протеза в-, тільки в українській вона стала нормою

Східна Моравія (Словацько, Валашсько), східна Гана та ляські говірки зберігають okno без v- - тут східний мовець збігається з нормою. Довкола Брно ви почуєте vokno

Найпослідовніше протетичне v- у займенниках: von, vona, voni, vono - зсувається весь ряд, і в Богемії, і довкола Брно

Прості on, ona у східній Моравії та ляських говірках. Хто в Празі каже on замість von, цілком може бути зі сходу - але людина з Брно може сказати von, як будь-який пражанин

Багато моравців чують богемську інтонацію як рівнішу, зі зниженням наприкінці речення, і називають її «діловою» чи навіть «холодною». Це поширене враження, а не виміряне правило

Мешканці Богемії часто чують моравське мовлення, особливо східне, як рухливіше за висотою всередині фрази - ту «мелодійність», яку називають zpěvavá. Це теж радше враження, ніж задокументована діалектна риса; задокументована ляська просодія: наголос на передостанньому складі

Палатальні зімкнені ď, ť і ň, язик притиснутий до твердого піднебіння, як у літературній вимові

У Моравії ті самі звуки. Тут регіони не різняться, тож не прислухайтеся до цього: голосні й дзвінкість на межі слів скажуть набагато більше

Піднятий альвеолярний дрижачий - один із найрідкісніших звуків світу; він є в Богемії й майже на всій чеськомовній території

У Моравії він теж є, від Брно до Зліна. Виняток - крайній схід: у частині ляських (сілезьких) говірок біля польського кордону ř поступається звукам на кшталт ž/š - приблизно так, як польське rz злилося з ż

Знамениті чеські складотворні приголосні: r та l працюють як голосні. Скрізь у Богемії однакові

У моравських говірках те саме: складотворні приголосні - риса всієї чеської мови, без регіональних відмінностей. Вовк - це vlk від Хеба до Острави

Перед паузою кінцеві приголосні оглушуються в усій чеській (led [lɛt], dub [dup]). Перед голосним або m, n, l, r мовці з Богемії лишають їх глухими: jak on [jak on], s mámou [s maːmou̯]

Східна Моравія, східна половина Гани та ляські говірки вимовляють приголосний у цій позиції дзвінко: jak on [jaɡ on], s mámou [z maːmou̯], k oknu [ɡ oknu]. Околиці Брно лишають його глухим, як Богемія. Оглушення перед паузою всюди однакове - різниця живе на межі слів