Екран і навушники: медіа та поп-культура

Літературне слово по всій Богемії; старші пражани кажуть і elektrika. «Tramvajka» - не празьке слово: так називають трамваї в Остраві.

Знакове брненське слово для трамвая, найімовірніше від німецького «elektrische Linie». У Брно його розуміють усі, пражан воно спантеличує. Слово, з якого виросло прізвисько Брно «Šalingrad».

Нейтральна, стандартна чеська. 'Jedem do centra' - Поїхали в центр.

Слово брненського хантецу для «міста» - від німецького «Stadt». Частина самобутнього брненського міського сленгу, що змішує чеську, німецьку та ромську лексику.

'Staromák' = празьке розмовне скорочення Староміської площі. Кожен пражанин його вживає.

Площа, де в Брно призначають зустрічі, - náměstí Svobody, яку місцеві звуть Svoboďák: справжній відповідник празького Staromák («sraz na Svoboďáku» = зустрічаємося на площі Свободи). Zelňák - це Zelný trh, старий Капустяний ринок, і сьогодні ринкова площа.

'Koukat' - розмовне богемське 'дивитися.' 'Čumět' = витріщатися - злегка вульгарне, дуже празьке. 'Nekoukej na mě' = Не дивися на мене.

Моравське «kukat» зберігає давній голосний, який у Богемії став ou (давньочеське «kúkati» → «koukat»); «Kukni!» = Глянь! На сході Моравії зворотна частка - «sa», а не «se»: «dívat sa». І те, й інше одразу видає моравця.

«Hustý» (букв. «густий») = круто. «Boží» (букв. «божий») = неймовірно. «Úžo» (від «úžasný») = скорочений інтернет- і молодіжний сленг. Загальнонаціональний молодіжний сленг, що поширюється переважно празькими медіа, - його чути й у Брно.

«Tož super» - моравське «tož» (ну, отже) чіпляється навіть до запозичень, і саме «tož» тут справді регіональне. «Fajn» (від нім. «fein») кажуть по всій країні, включно з Прагою. «Baječné» (чудово) у Моравії радше кажуть щиро, ніж іронічно.

'Kecat' = балакати/базікати (дуже поширене в obecná). 'Drbat' = пліткувати (букв. 'шкрябати'). Празька онлайн-культура вільно вживає їх у коментарях і соцмережах.

«Rozprávět» (говорити, балакати) у Богемії звучить книжно, а на сході Моравії - звичайна мова, як словацьке «rozprávať». Але в мережі молоді моравці переважно «pokecají», як усі: чатовий сленг загальнонаціональний, і регіональний присмак проявляється радше в частках на кшталт «tož», ніж у дієсловах.

Класичне протетичне «v-» загальнорозмовної чеської Богемії перед словами на «o-»: okno → vokno (пор. наше «вікно»). Сильний богемський розпізнавальний знак, але не бездоганний: vokno кажуть і в Брно, і на заході Гани.

Східна Моравія та східна Гана зберігають літературне «okno» без протетичного v-; у Брно почуєте й vokno. Обережно з брненським хибним другом: у хантеці «hokna» не має стосунку до вікон - це робота (від австрійського «Hackn»).

Духовий оркестр - один з головних звуків богемської народної музики. Труби, кларнети, туби грають польки, вальси й марші. Пивні садки й сільські ярмарки. У Моравії він теж є: південноморавська духова музика (Moravanka) - одна з найсильніших у країні.

Типовий моравський народний ансамбль: цимбали + housle (скрипка) + альт + basa (контрабас). Глибоко емоційний, часто в мінорі, з корінням у карпатській музичній традиції. Звук весіль, збору винограду й моравської гордості - поряд із dechovka, яка грає на багатьох моравських hody.

У Богемії народні пісні - переважно музейний експонат: їх співають на фестивалях, розучують у школах, але це не жива щоденна практика. В індустріальній, міській Богемії традиція згасла швидше.

Моравія має НЕЗРІВНЯННО багатшу живу традицію народної пісні. У Словацьку (південно-східна Моравія) люди справді співають на зборі винограду, весіллях і недільних зібраннях. Визнана ЮНЕСКО Jízda králů (Королівська кінна процесія) у Влчнові супроводжується піснями, що передаються століттями.

Заснована 1988 року у Світавах - місті на моравському боці старої межі земель - як Českomoravská hudební společnost, пізніше базувалася в Празі. Її рок-обробки чеських, моравських, сілезьких і словацьких народних пісень стали загальнонаціональними хітами. Гурт, що належить обом сторонам, - у цьому і його суть.

Hradišťan (Угерське Градіште, керівник Їржі Павліца) по всьому світу виконує вишукані обробки моравських народних пісень. Fleret грає валаський фолк-рок, часто діалектом. Mňága a Žďorp із Валаського Межиржичі показує інший бік: моравський гурт, що грає рок звичайною чеською, - моравське походження не обов'язково означає діалектний голос.

Празькі клуби (Lucerna Music Bar, Roxy, Palác Akropolis) приймають більшість чеських інді-гуртів. Сцена з міжнародними зв'язками, але мовно богемська.

У Брно жвава інді- та джазова сцена - клуби Kabinet Múz, Fléda, Metro Music Bar. Місто відоме чудовим джазом (JazzFestBrno світового рівня). Брненські гурти часто навмисно культивують непразький звук.

Чеський YouTube за замовчуванням говорить чеською з богемським забарвленням: так говорить більшість найбільших чеських авторів, а чимала частина того, що дивиться молодь, і зовсім словацькою. Це формує те, як молоді чехи всюди чують «нормальне» мовлення в мережі.

Нове покоління моравських ютуберів і подкастерів навмисно зберігає свій акцент - не перемикається на празьку чеську перед камерою. Культурний зсув: моравське мовлення дедалі більше шанують онлайн, а не приховують.