Приїжджай до Моравії! - Перше знайомство

Від італійського 'ciao' - найзвичайніше неформальне привітання по всій країні, і в Празі, і в Брно; підходить і для зустрічі, і для прощання

У Моравії čau кажуть анітрохи не рідше. Zdar (скорочене nazdar) теж чути всюди - це не регіональна прикмета. Старе 'Zdař Bůh' - зовсім інше: шахтарське привітання, досі живе в Остравському вугільному басейні

Універсальне чеське привітання - в Богемії це 'нейтральний' варіант між формальним і čau

Ahoj теж у вжитку. Servus (латинське 'до ваших послуг', через австрійську німецьку) найбільше вдома в Брно й Південній Моравії, але старші люди знають його і в Богемії - це радше відтінок, ніж межа

Спочатку соколівське привітання («Сокіл» - гімнастичний рух). У Богемії звучить трохи старомодно, але привітно, як вітання із сусідом. Корінь не той, що в нашому «здоров»: zdar чеською «успіх, удача»

Nazdar звичне і в Моравії. Багатьом чехам здається, що моравці в неформальній обстановці трохи охочіше кажуть повне «Dobrý den», але це враження, а не правило, яке чути в кожній розмові

У розмовному мовленні його скорочують до «Jak je?» (Як воно?) і в Празі, і в Брно. Пражан піддражнюють, що вони все скорочують, але це стереотип, а не діалектна риса

У Східній Моравії (Валашсько, Словацько) 'se' перетворюється на 'sa' - плавний перехід до словацької. У ляських говірках довкола Острави довгота голосних зникла зовсім, тому чути 'Jak se maš?' з коротким a

Універсальне слово-паразит, і в Празі, і в Брно. Як воно «звучить» у різних регіонах - здебільшого питання того, як люди чують одне одного: моравці називають празьку подачу швидкою і пласкою, а самих пражан пародіюють за протяжне «vóle»

Те саме слово і, на слух багатьох чехів, тепліша мелодія: східноморавське мовлення зазвичай вважають наспівнішим. Це враження, а не виміряне правило. Задокументований регіональний ритм мають ляські говірки довкола Острави: наголос на передостанньому складі й жодних довгих голосних

'Jo' і 'No' - богемські слівця-паразити; 'no' збиває з пантелику іноземців, які думають, що це 'ні'

«No» в Моравії таке ж звичне, як у Богемії, як і «Jasně» (звісно) та «Hm». Ніщо з цього не видає походження; прислухайтеся краще до tož (ну, тож), частки, яка справді моравська

Знаковий богемський зсув ý→ej у закінченнях прикметників - 'dobrý' стає 'dobrej', 'malý' - 'malej'. Найвпізнаваніший богемський маркер

Східна Моравія (Словацько, Валашсько) зберігає старе ý - учням із підручника воно здається 'правильним', пражанам старомодним. Але Моравія неоднорідна: на Гані те саме слово звучить dobré (ý→é), а в ляських говірках біля Острави - коротке dobry

Зсув ý→ej стосується не лише закінчень прикметників - він зачіпає і ý всередині кореня: být→bejt, mýdlo→mejdlo, výborný→vejbornej

Східна Моравія зберігає довге ý (на Гані це krásné). Коли східний моравець чує «krásnej den», ej одразу каже йому: «з Богемії»

Зсув é→í: mléko→mlíko, létat→lítat, polévka→polívka. Дуже поширене у повсякденній богемській мові, не стигматизоване

Східна Моравія (Словацько, Валашсько) зберігає старе é: mléko, polévka, а ляські говірки мають коротке mleko. Центральна Моравія - ні: Гана й околиці Брно мають спільний з Богемією перехід é→í і теж кажуть mlíko. Тож mléko вказує на схід, а не просто «на Моравію»

Протетичне v- перед початковим o-: okno→vokno, on→von, otevřít→votevřít. У загальнорозмовній чеській Богемії воно всюди і належить до найпародійованіших рис празького мовлення. Але на межі історичних земель воно не закінчується: vokno кажуть і довкола Брно, і на заході Гани. Українцеві ця протеза знайома з власної мови: вікно, він, вона, вухо (пор. рос. окно, он, она, ухо)

Східна Моравія (Словацько, Валашсько), східна Гана та ляські говірки кажуть okno без v-. Оскільки і в Брно кажуть vokno, саме лише v- означає «не зі сходу», а не «з Богемії»

v- отримують і прийменники: od→vod, on→von. «Vod tady» (звідси) - звичайна загальнорозмовна чеська, яку чути по всій Богемії

Просте od у східній Моравії та ляських говірках. А в Брно почуєте й vod, бо протетичне v- сягає центральної Моравії; зовсім без v- тільки схід

Богемські інфінітиви часто втрачають кінцеве -i: pomoci→pomoct, říci→říct. Мовлення уривчасте й ощадливе

Регіональне моравське мовлення може подовжувати голосний (pomóct) або казати pomůct. Ці форми різняться від села до села, тож сприймайте їх як колорит, а не як надійну ознаку самі по собі

Подвійна богемська ознака: протетичне v- (odkud→vodkud) і seš, загальнорозмовна форма jsi (ти є). Зауважте, що ганаки теж кажуть seš

Немає протетичного v-, і si: це просто jsi так, як його вимовляють усі, адже j- німе й у літературній вимові. Видає мовця те, що він не сказав seš, як сказали б і богемець, і ганак. Si у значенні «ти є» звичне для східної Моравії

Багато моравців описують празьке мовлення як пласке, уривчасте й швидке, а пражан пародіюють за протяжні довгі голосні. Ні те, ні інше не виміряне правило: це те, як люди чують одне одного

Мешканці Богемії часто називають моравське мовлення, особливо східне, «співучим» (zpěvavá). Це поширене враження, а не задокументоване правило. Задокументована регіональна просодія є в ляських говірках довкола Острави: наголос на передостанньому складі й жодних довгих голосних