Присвійні займенники: minn/mín/mitt, þinn/þín/þitt, hans/hennar/þess тощо
Може правильно використовувати присвійні займенники, ставлячи їх після іменника з узгодженням у роді
Подивіться на ці приклади. Чи можете ви помітити граматичну закономірність?
Hesturinn minn er brúnn.
Мій кінь коричневий.
Bókin hennar er á borðinu.
Її книга на столі.
Barnið mitt sefur.
Моя дитина спить.
Зверніть увагу на виділені частини. Що у них спільного?
Ісландські присвійні займенники змінюються за родом і відмінком того, чим володіють (а не власника) — як українські мій/моя/моє, що узгоджуються з предметом.
| Власник | Чол. | Жін. | Сер. |
|---|---|---|---|
| ég (я) | minn | mín | mitt |
| þú (ти) | þinn | þín | þitt |
| hann (він) | hans (не змінюється) | ||
| hún (вона) | hennar (не змінюється) | ||
| það (воно) | þess (не змінюється) | ||
| við (ми) | okkar (не змінюється) | ||
| þið (ви) | ykkar (не змінюється) | ||
| þeir/þær/þau (вони) | þeirra (не змінюється) | ||
Важливо: 1-ша і 2-га особа (minn, þinn) узгоджуються з родом предмета — нам це близько. Але 3-тя особа (hans, hennar) не змінюється.
Розташування: на відміну від української, присвійне йде після іменника: bókin mín (моя книжка, букв. «книжка моя»), НЕ *mín bók.
Застосуйте цю граматику у вправах курсу A1
Вправи для практикиHesturinn minn er brúnn.
Мій кінь коричневий.
Minn = мій (ч.р., узгоджується з hestur). Зверніть увагу: присвійне ПІСЛЯ іменника + означений артикль.
Bókin hennar er á borðinu.
Її книга на столі.
Hennar = її (незмінне — не змінюється за родом/відмінком іменника). Borðinu = дав. від borð + inu.
Barnið mitt sefur.
Моя дитина спить.
Mitt = моє (с. рід, узгоджується з barn). Порівняйте: minn (ч.), mín (ж.), mitt (с.).
Практикувати в курсі
Застосуйте цю граматику у вправах курсу A1