6 тонів: нганг, шак, хуєн, хой, нга, нанг
Може визначати й вимовляти 6 в'єтнамських тонів і розуміти, що тон змінює значення слова
Подивіться на ці приклади. Чи можете ви помітити граматичну закономірність?
Ma, má, mà, mả, mã, mạ — sáu từ khác nhau!
Ma, má, mà, mả, mã, mạ — шість різних слів!
Bạn là ai? — Tôi là sinh viên.
Ти хто? — Я студент.
Cảm ơn bạn rất nhiều.
Дуже дякую.
Зверніть увагу на виділені частини. Що у них спільного?
Vietnamese is a tonal language with 6 tones. The same syllable with different tones means completely different words. Getting tones wrong doesn't just sound funny — it changes the meaning!
| Tone | Name | Mark | Description | Example |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Ngang (level) | no mark | Mid-level, flat | ma (ghost) |
| 2 | Sắc (rising) | á | Rising sharply | má (cheek/mother) |
| 3 | Huyền (falling) | à | Falling gently | mà (but/that) |
| 4 | Hỏi (dipping-rising) | ả | Falls then rises (questioning) | mả (grave/tomb) |
| 5 | Ngã (broken rising) | ã | Rises, breaks, rises again | mã (horse/code) |
| 6 | Nặng (heavy) | ạ | Falls sharply, cuts off | mạ (rice seedling) |
The MA trick: All 6 tones on 'ma' give 6 different words — this is the classic example for learning tones!
Tone marks go on vowels: If a word has multiple vowels, the tone mark goes on the main vowel (usually the one that carries the sound). Rules: prefer ê/ô over e/o, prefer the vowel closest to the end if there's no ê/ô.
Northern vs Southern tones: The North distinguishes all 6 tones clearly. The South merges hỏi (˩˧) and ngã (˧˥ˀ) into a similar sound — so effectively 5 distinct tones in southern speech.
Застосуйте цю граматику у вправах курсу A1
Вправи для практикиTones are THE biggest challenge for speakers of non-tonal languages. Most learners underestimate them.
Produced all syllables with flat/no tone
Every Vietnamese syllable has a tone. Practice the 'ma' series: ma (flat), má (rise), mà (fall), mả (dip-rise), mã (break-rise), mạ (heavy drop).
Confused hỏi and ngã tones
Hỏi (ả) dips down then rises smoothly. Ngã (ã) rises, breaks with a glottal stop, then rises again. In the South they merge — but for standard Vietnamese, practice the difference.
Ma, má, mà, mả, mã, mạ — sáu từ khác nhau!
Ma, má, mà, mả, mã, mạ — шість різних слів!
привид, щока, але, могила, кінь, рисова розсада — все це просто «ма» з різними тонами!
Bạn là ai? — Tôi là sinh viên.
Ти хто? — Я студент.
Зверніть увагу на тони: bạn (важкий), là (низхідний), sinh (рівний), viên (рівний).
Cảm ơn bạn rất nhiều.
Дуже дякую.
Cảm (хой — низхідно-висхідний), ơn (нганг — рівний), bạn (нанг — важкий), rất (нанг), nhiều (хуєн — низхідний).
Практикувати в курсі
Застосуйте цю граматику у вправах курсу A1