Від Великої Моравії до Масарика: Історія в мові

У Празі кажуть інтернаціональне «tramvaj» (старші люди - і elektrika). Šalina - не празьке слово: воно належить Брно

Найімовірніше від німецького «elektrische Linie» → «šalina» - знакове брненське слово, знак місцевої ідентичності, успадкований від двомовного міста габсбурзької доби

Національне відродження творило рідні замінники німецьких запозичень; «závin» (від «zavinout» - згорнути) - писемне слово по всій країні, у кулінарних книжках і на цінниках пекарень

«Štrúdl» (від австрійського «Strudel») живе в повсякденному мовленні і в Моравії, і в Богемії; словники подають його як загальнорозмовне, а не регіональне. Тож štrúdl/závin - це усне мовлення проти писемного, а не Моравія проти Богемії

Стандартне чеське слово, саме від німецького 'Karbonade' - але запозичене раніше і вважалося поколінням відродженців 'чеським'

Від австрійського «Faschiertes» (фарш). Словники подають його як загальнорозмовне чеське слово, але сьогодні його чути переважно в Моравії, як і словацьке «fašírka» по сусідству

Літературне слово, скорочення від «rajské jablíčko» (райське яблучко): звичка доби Відродження перекладати чужу назву чеськими словами

Слово східної Моравії, спільне зі словацькою; походить від австрійсько-німецького «Paradeiser». Те саме райське яблуко, тільки назва прийшла просто з Відня, без перекладу

Богемія використовує французько-німецьке запозичення 'bonbon' або зменшувальне 'cukrátko' (від 'cukr' = цукор)

Розмовне слово для цукерки, від австрійського «Zuckerl». Словники позначають його як загальнорозмовне, але сьогодні його чути переважно в Моравії, як і fašírka - частина австрійського шару повсякденного моравського мовлення

«Kluk» - повсякденне слово для хлопчика по всій країні, включно з Моравією; «chlapec» - нейтральне літературне слово, звичне на письмі й у ретельному мовленні

Діалектне слово для хлопця у східній Моравії - у Моравській Валахії та ляському краї довкола Острави (клич. «ogare!»). Без контексту слухач із Богемії може його зовсім не зрозуміти

Розмовне дієслово Богемії (та й усієї країни) зі значенням «плакати»; літературна мова віддає перевагу «plakat». «Nebreč!» = Не плач!

У літературній мові «bečet» означає бекати, як вівця чи теля. У більшій частині Моравії це просто звичайне слово для плачу: «Nebeč!» (Не плач!) каже моравська бабуся дитині, що схлипує. Той самий звуконаслідувальний образ, інша тварина

Пишеться jsem, як у старій писемній традиції, якої дотримувалося Відродження. Усі вимовляють [sɛm] - j- німе й у літературній вимові, - а загальнорозмовна чеська просто пише так, як чути: sem

Центрально- та східноморавське «su» походить від старішого «jsu» - форми 1-ї особи, утвореної за аналогією з дієсловами на кшталт «nesu» (несу) і «vezu» (везу). Воно не старше за «jsem», що продовжує праслов'янське *jesmь (пор. церковнослов'янське «єсмь»), але досить старе: формі, утвореній за аналогією, кілька століть. Ляські говірки довкола Острави кажуть sem. Відродження просто обрало писемну форму

Літературне «oni» - те, що писалося; розмовне мовлення Богемії додає протетичне v- → «voni», рису, якої писемна норма так і не прийняла, але яка стала візитівкою загальнорозмовної чеської. Пор. українське «вони»: та сама протеза

Східноморавські мовці природно кажуть «oni», без протетичного v-, тож тут норма збігається зі східноморавським мовленням. Але довкола Брно почуєте й «voni»: v- сягає центральної Моравії

Богемська obecná вживає в множині одне закінчення -ý для всіх родів (знову зсув é→í/ý): «krásný holky», «krásný kluci». Літературна мова розрізняє «krásné holky» і «krásní kluci»

Східна Моравія зберігає тут -é, бо переходу é→í у неї ніколи не було, - точка, де східноморавський «діалект» і кодифікована норма випадково збігаються. Гана має власні форми, а ляські говірки, зовсім без довгих голосних, кажуть «krásne»

Загальнорозмовна чеська розрізняє роди, тільки іншими голосними: dobrej chlap (чоловічий рід, ý→ej), але dobrý pivo (середній рід, é→ý). А от що вона справді зливає - це множина: dobrý lidi, dobrý ženy, dobrý města

Східна Моравія каже dobré pivo (середній рід) і dobrý chlap (чоловічий рід), точно як літературна норма. Гана робить чоловічий рід dobré (ý→é), тож там чоловічий рід бере голосний, який норма лишає середньому

Розмовне é→í («mléko»→«mlíko»). Літературна норма зберегла é, але mlíko - повсякденне мовлення більшості чехів: у Богемії, а також на Гані й довкола Брно

Східноморавські мовці природно кажуть «mléko» з первісним é - літературна форма (ляські говірки мають коротке mleko). Тут східні «діалектні» мовці звучать ближче до підручника, ніж більшість чехів

Розмовна чеська поширює старе закінчення двоїни з rukama, nohama (нормативних для всіх) на всі іменники: s kamarádama, se ženama. У повсякденному мовленні ним користуються люди будь-якої освіти. Пор. наші «очима», «плечима»: це теж залишки давньої двоїни

У Моравії так теж кажуть: -ma/-ama - це орудний відмінок множини самих центрально- та східноморавських говірок (s domama на Гані, -ama у Словацьку та Валашську). Писемне -ami/-y скрізь уживають ті, хто говорить ретельно. Це зовсім не межа, а просто розмовне проти писемного