Подивіться на ці приклади. Чи можете ви помітити граматичну закономірність?
זה בֵּיתִי.
Це мій будинок.
שְׁמוֹ הוא דוד.
Його ім'я — Давид.
זֶה לֹא עִנְיָנְךָ.
Це не твоя справа.
Зверніть увагу на виділені частини. Що у них спільного?
במקום הספר שלי, אפשר לומר סִפְרִי — כינויי השייכות המחוברים נוצרים על ידי הוספת סיומת ישירות לשם העצם.
סיומות: -י (שלי), -ך (שלך זכר), -ךְ (שלך נקבה), -ו (שלו), -ה (שלה), -נו (שלנו), -כם (שלכם), -כן (שלכן), -ם (שלהם), -ן (שלהן).
שימוש: נפוץ בביטויים קבועים ובסגנון רשמי.
Застосуйте цю граматику у вправах курсу A1
Вправи для практикиUsing wrong possessive suffix (e.g., confusing masc./fem. 2nd person)
Using attached possessives where שֶׁל construction is more natural in modern speech
זה בֵּיתִי.
Це мій будинок.
בֵּיתִי = בַּיִת + суфікс י- (мій). Еквівалент הבית שלי, але більш літературний.
שְׁמוֹ הוא דוד.
Його ім'я — Давид.
שְׁמוֹ = שֵׁם + суфікс ו- (його). Цей сталий вираз вживається в повсякденному мовленні.
זֶה לֹא עִנְיָנְךָ.
Це не твоя справа.
עִנְיָנְךָ = עִנְיָן + суфікс ךָ- (твій, чол.). Часте ідіоматичне вживання приєднаних присвійних займенників.
Практикувати в курсі
Застосуйте цю граматику у вправах курсу A1