Ізафет (îzafe) — основи

Поширені запитання

Коли вживається Ізафет (îzafe) — основи?

Ізафет (îzafe) — сполучний голосний, який з'єднує іменник із його означенням (прикметником, присвійним, іншим іменником). В українській прямого відповідника немає: ми просто ставимо слова поруч і узгоджуємо («великий дім», «дім батька»), а в курманджі між словами з'являється спеціальний голосний.

Як утворюється Ізафет (îzafe) — основи?

Важливо: ізафет приклеюється до першого (головного) слова , а не до прикметника, і означення стоїть ПІСЛЯ іменника: mal a mezin (великий дім), а не *mezin mal . Запам'ятайте формулу: дім-мій = mala min .

Які типові помилки з Ізафет (îzafe) — основи?

Ізафет — головний бар'єр курманджі для українця. 🇺🇦 Українцеві: в українській прикметник стоїть перед іменником і узгоджується («новий дім»), тому хочеться сказати *nû xanî замість правильного xaniyê nû . Також часто забувають сам ізафетний голосний ( *kur mezin замість kurê mezin ) або обирають не той за родом ( -ê для ч.р., -a для ж.р.). Правило: спершу іменник + ізафет, потім означення. 🇬🇧 Англомовні: ставлять прикметник перед словом (big house) і гублять ізафет. 🇩🇪 Німецькомовні: та сама біда з препозицією прикметника.