Вирази часу

اليَوْمَ، غَداً، أَمْسِ - слова часу без прийменника

Українська часто називає час узагалі без прийменника, самим відмінком: «минулого тижня», «наступного року», «цього літа» - це родовий. Арабська робить те саме, тільки відмінок у неї знахідний: слово, що відповідає на питання «коли?», стає в знахідний, і прийменник йому не потрібен. Звідси -ан у غَداً «завтра», صَباحاً «вранці» й مَساءً «увечері».

Порівняйте: «минулого місяця» - два слова в родовому, الشَّهْرَ الماضِيَ - два слова в знахідному, і в жодній мові немає прийменника. З прийменником теж можна - في الصَّباحِ означає те саме, що صَباحاً.

Два закінчення варто розібрати. غَداً - це غَد зі знахідним -ан; після прийменника чи بَعْدَ воно переходить у родовий: بَعْدَ غَدٍ - «післязавтра». А أَمْسِ влаштоване інакше: воно завжди закінчується на незмінне -і (амсі) й танвіна не отримує ніколи.

Дні тижня

Тут українцеві є за що зачепитися: «вівторок», «четвер» і «п'ятниця» теж названі за числами - від давнього «вторий» (другий), «четвертий», «п'ять». В арабській за числами названо п'ять днів із семи, але лічба починається з неділі: الأَحَدُ - «перший».

Понеділок подано у формі الاِثْنَيْنِ - так його зазвичай кажуть і пишуть; у суворій граматиці називний - الاِثْنانِ.

Обережно з числами: український «вівторок» - від «другий», а арабський вівторок, الثُّلاثاءُ, - «третій»; наш «четвер» - від «четвертий», а арабський, الخَميسُ, - «п'ятий». Арабське число в назві завжди на одиницю більше за українське, бо тиждень починається на день раніше.

«У четвер» - يَوْمَ الخَميسِ: слово يَوْم у знахідному й назва дня після нього, без прийменника «у». Можна й في يَوْمِ الخَميسِ. П'ятниця - день спільної полуденної молитви, звідси й назва, «день зібрання». У Єгипті, Саудівській Аравії, Йорданії та більшості країн Затоки вихідні - п'ятниця й субота, а неділя - робочий день; ОАЕ 2022 року перейшли на суботу й неділю, а в Марокко, Тунісі та Лівані вихідний - неділя.

Котра година

Тут українська й арабська збігаються: годину називають порядковим числівником. «Котра година? - Третя» - і арабською السّاعَةُ الثّالِثَةُ, дослівно «година третя». «О п'ятій» - في السّاعَةِ الخامِسَةِ або знову без прийменника: السّاعَةَ الخامِسَةَ. Спитати: كَمِ السّاعَةُ؟ - «котра година?», مَتى؟ - «коли?».

За молитвами

У багатьох арабських країнах день ділять і за п'ятьма молитвами, тож домовляються зустрітися «після магрибу», вечірньої молитви на заході сонця: بَعْدَ المَغْرِبِ, قَبْلَ الظُّهْرِ - «до полуденної молитви». Час береться з ритму дня, а не з циферблата, як наше «по обіді» чи «після роботи». І схема знайома: українські «після» й «до» вимагають родового («після обіду»), арабські بَعْدَ і قَبْلَ - теж.