Числівники від 11 до 100

الأَعْدادُ ١١-١٠٠

Хто знає 1-10, той збудує й числа до ста. Щоб рахувати вголос, досить стовпчика чоловічого роду; правила роду й відмінка нижче знадобляться, коли після числа йде іменник.

11-19: одиниця + десять

Одиниця йде першою, як і в українському «п'ятнадцять», тобто «п'ять на десять». На A1 - впізнавати, на A2 - вживати. У 13-19 одиниця має протилежний до іменника рід, так само як 3-10, а десяток узгоджується звичайно: عَشَرَ з чоловічим родом, عَشْرَةَ (із сукуном над ش) із жіночим. 11 і 12 узгоджуються в обох частинах. «Надцяті» не змінюються за відмінками; тільки 12 у ролі додатка й після прийменника стає اِثْنَيْ عَشَرَ.

Десятки

Від 30 до 90 кожен десяток - це його одиниця + ـونَ; 20 утворено від слова «десять». Для чоловічого й жіночого роду десятки однакові. У ролі додатка чи після прийменника закінчення ـينَ: بِعِشْرينَ دِرْهَماً - за двадцять дирхамів.

21-99: одиниця + وَ + десяток

Українська каже «двадцять один», а арабська - «один і двадцять»: واحِدٌ وَعِشْرونَ (21), خَمْسَةٌ وَثَلاثونَ (35), تِسْعَةٌ وَتِسْعونَ (99). На A1 - впізнавати, на A2 - вживати. Одиниця зберігає своє правило роду: 1 і 2 узгоджуються з іменником (إِحْدى وَعِشْرونَ з жіночим родом), 3-9 мають протилежний рід.

Що стається з іменником (на A1 - впізнавати, на A2 - вживати)

Українська після числа теж змінює іменник, але по-своєму: «два роки», «п'ять років», «двадцять один рік». Арабська після 11-99 завжди дає однину: خَمْسَ عَشْرَةَ سَنَةً - п'ятнадцять років, дослівно «п'ятнадцять рік».

100

مِئَة пишуть і як مائة; аліф не вимовляється, обидва звучать мі'а. За родом не змінюється.

Цифри

Арабський схід пише ١ ٢ ٣ ٤ ٥ ٦ ٧ ٨ ٩ ٠, Магриб здебільшого 1 2 3. Числа навіть в арабському тексті читаються зліва направо: ٢٥ - це двадцять п'ять.

На рівні A1 треба вміти рахувати вголос, назвати свій вік і прочитати ціну. Вік кажуть зі словом سَنَة, а воно жіночого роду: عُمْري خَمْسٌ وَعِشْرونَ سَنَةً - мені двадцять п'ять.