Знаменита відмінність -то/-нибудь: «відоме, але не назване» проти «будь-яке», з кто/что/где/когда/какой
Я вмію обирати між -то, -нибудь і кое- за відомістю, типом речення і часом.
Подивіться на ці приклади. Чи можете ви помітити граматичну закономірність?
Кто-то оставил зонтик — пусть кто-нибудь отнесёт его на вахту.
Хтось залишив парасольку — нехай хто-небудь віднесе її на вахту.
Давай поедем куда-нибудь, где никто-то... точнее, где нас никто не знает.
Їдьмо куди-небудь, де нас ніхто не знає.
Зверніть увагу на виділені частини. Що у них спільного?
Суфікс кодує «відомість»: -то = конкретне, але не назване (Кто-то звонил = хтось дзвонив — конкретна людина була), -нибудь = будь-яке (Кто-нибудь звонил? = чи дзвонив хто-небудь?, Дай что-нибудь почитать). Українські «хтось/хто-небудь/будь-хто» частково паралельні: укр. «-сь» ≈ рос. «-то», укр. «-небудь/будь-» ≈ рос. «-нибудь» — але рос. правило жорсткіше: питання/прохання/майбутнє → тільки -нибудь. Ще є кое- (кое-что = дещо).
Застосуйте цю граматику у вправах курсу A2
Вправи для практики-то/-нибудь swapped
Past statement → -то; question/request/future → -нибудь
Кто-то оставил зонтик — пусть кто-нибудь отнесёт его на вахту.
Хтось залишив парасольку — нехай хто-небудь віднесе її на вахту.
Обидва суфікси: факт + будь-який виконавець.
Давай поедем куда-нибудь, где никто-то... точнее, где нас никто не знает.
Їдьмо куди-небудь, де нас ніхто не знає.
куди-небудь: майбутнє, будь-яке місце.
Практикувати в курсі
Застосуйте цю граматику у вправах курсу A2