«Свой» вказує на підмет: мой/его проти свой, смислорозрізнювальний контраст (любит свою/его жену) і де «свой» заборонено
Я вмію правильно вживати «свой», коли власник — підмет, і не ставити його в підмет.
Подивіться на ці приклади. Чи можете ви помітити граматичну закономірність?
Каждый рассказывал о своей поездке, а Дима — о его... то есть о чужой.
Кожен розповідав про свою поїздку — а Діма про чужу.
Возьми свои коньки: прокатные опять все разобрали.
Візьми свої ковзани: прокатні знову всі розібрали.
Зверніть увагу на виділені частини. Що у них спільного?
Свой належить підметові — як українське «свій»: Иван любит свою жену (власну) × Иван любит его жену (чужу!). З 1./2. особою свой взаємозамінний з мой/твой, але нейтральніший: Я взял свой зонт. Заборона: свой не може стояти в підметі: *Свой брат пришёл — те саме правило, що в українській. Ідіоми: в своё время (свого часу), сам не свой (сам не свій — збіг!).
Застосуйте цю граматику у вправах курсу A2
Вправи для практикиего/её where свой belongs
Owner = subject → свой; meaning changes otherwise
свой inside the subject
Subjects take мой/его, never свой
Каждый рассказывал о своей поездке, а Дима — о его... то есть о чужой.
Кожен розповідав про свою поїздку — а Діма про чужу.
своей — своя; его змінює власника.
Возьми свои коньки: прокатные опять все разобрали.
Візьми свої ковзани: прокатні знову всі розібрали.
свої з 2-ю особою — нейтрально.
Практикувати в курсі
Застосуйте цю граматику у вправах курсу A2