كانَ - «був»: як арабська переносить речення без дієслова в минуле, чому присудок переходить у знахідний відмінок (كانَ البَيْتُ كَبيراً), форми كُنْتُ، كانَتْ، كانوا, майбутнє سَيَكونُ і «сестри» لَيْسَ، أَصْبَحَ، ما زالَ.
Я можу розповісти, якими були люди, місця й речі і ким хтось працював, сказати, ким людина стала чи ким досі лишається, і що в мене було або чого не було.
Подивіться на ці приклади. Чи можете ви помітити граматичну закономірність?
كان الطالبُ مجتهداً.
Студент був старанним.
كانت المدينةُ جميلةً.
Місто було гарним.
كنتُ تعبانًا.
Я був втомленим.
كنّا سعداءَ.
Ми були щасливі.
Зверніть увагу на виділені частини. Що у них спільного?
Тут україномовному учневі пощастило: арабський теперішній час теж обходиться без дієслова «бути». «Дім великий» - البَيْتُ كَبيرٌ, «Я студент» - أَنا طالِبٌ. Але щойно речення йде в минуле, обидві мови повертають дієслово: українська - «був», арабська - كانَ. كانَ البَيْتُ كَبيراً - «Дім був великий».
Подивіться: كَبيراً, а не كَبيرٌ. Після كانَ присудок переходить у знахідний відмінок, а підмет лишається в називному. І тут українська справді допомагає: «Я студент», але «Я був студентом» - після «був» іменник переходить в орудний. Арабська робить те саме, тільки відмінок у неї інший: أَنا طالِبٌ - كُنْتُ طالِباً. Обидві мови змінюють закінчення присудка, щойно з'являється «бути».
Одна відмінність: із прикметником українська дає вибір - «дім був великий» і «дім був великим» обидва правильні. В арабській вибору немає, після كانَ лише كَبيراً. Типова помилка - *كانَ البَيْتُ كَبيرٌ: كانَ поставили, а закінчення лишили старе.
| كُنْتُ - я був, я була | كُنّا - ми були |
| كُنْتَ - ти був (чоловікові) | كُنْتُمْ - ви були (кільком людям) |
| كُنْتِ - ти була (жінці) | كانوا - вони були |
| كانَ - він був, воно було | كانَتْ - вона була |
Це звичайні закінчення минулого часу, тільки середина слова зміщується: كانَ (кана), але كُنْتُ (кунту), كُنّا (кунна). Зверніть увагу й на розбіжність: українське минуле розрізняє рід навіть при «я» - «я був», «я була». Арабське كُنْتُ одне для чоловіка й жінки, а рід видно на прикметнику: كُنْتُ سَعيداً каже чоловік, كُنْتُ سَعيدَةً - жінка.
У звичайному тексті без огласовок найчастіше видно лише алиф від -ан, решту чути, коли речення читають уголос.
Арабські граматисти об'єднують із كانَ кілька дієслів, що діють так само: присудок після них теж у знахідному. Звідси й назва - «كانَ وَأَخَواتُها», «кана та її сестри».
| لَيْسَ - не є | لَيْسَ المَتْحَفُ مَفْتوحاً - музей не відчинений |
| صارَ، أَصْبَحَ - став | أَصْبَحَتْ أُخْتي طَبيبَةً - моя сестра стала лікаркою |
| ما زالَ - досі є | ما زالَ الجَوُّ حارّاً - досі спекотно |
| ظَلَّ - так і лишався | ظَلَّ السّوقُ مُزْدَحِماً - на ринку так і було людно |
Українська паралель працює й тут: «Сестра стала лікаркою», «Він лишився другом» - після «стати» й «лишитися» теж орудний, як після «бути». Де українська після «був, став, лишився» ставить орудний, там арабська після كانَ، أَصْبَحَ، ظَلَّ ставить знахідний.
Коли при كانَ є лише підмет, воно означає «був, існував», і слово лишається в називному. Так починаються арабські казки: كانَ يا ما كانَ - «жили-були».
Минулий час від عِنْدي («у мене є») теж будується з كانَ: كانَ عِنْدي وَقْتٌ - «у мене був час». Це вже не «жили-були»: عِنْدي тут - присудок, що стоїть перед підметом وَقْتٌ, як і в теперішньому часі: عِنْدي وَقْتٌ. У عِنْدي немає закінчення, яке могло б змінитися, тож ـاً тут не з'являється, а підмет وَقْتٌ лишається в називному. Паралель точна: українське «був» узгоджується з «час», а не зі мною, і арабське كانَ - зі словом وَقْت. Помилка *كُنْتُ عِنْدي وَقْتٌ звучить приблизно як «я був у мене час».
كانَ зазвичай відкриває речення, і перед підметом у множині лишається в однині: كانَ الطُّلّابُ مَشْغولينَ - «студенти були зайняті». Якщо підмет стоїть першим, дієслово узгоджується повністю: الطُّلّابُ كانوا مَشْغولينَ. Українська зазвичай узгоджує («студенти були»), тож перша форма спершу здається помилкою. Це не помилка, і схоже є в самій українській: «було п'ять студентів» - дієслово попереду й в однині.
Застосуйте цю граматику у вправах курсу A1
Вправи для практикиكان الطالبُ مجتهداً.
Студент був старанним.
كان робить الطالب підметом (називний), а مجتهداً — присудком (знахідний — зверніть увагу на танвін فتحة).
كانت المدينةُ جميلةً.
Місто було гарним.
كانت (жіноча форма), бо المدينة — жіночого роду. جميلةً — у знахідному відмінку.
كنتُ تعبانًا.
Я був втомленим.
كُنتُ = я був. Займенник-підмет вбудований у дієслово. تعبانًا — у знахідному відмінку.
كنّا سعداءَ.
Ми були щасливі.
كنّا = ми були. سعداءَ (щасливі) — у знахідному відмінку, зламана множина з فتحة.
Практикувати в курсі
Застосуйте цю граматику у вправах курсу A1