Породи арабського дієслова (أَوْزان): як з одного кореня з трьох приголосних виходить кілька дієслів - перша دَرَسَ, друга دَرَّسَ (спонукальна), третя ساعَدَ (дія з кимось), - чому їхній теперішній час починається з «у» (يُدَرِّسُ), які іменники вони дають (مُدَرِّس), і породи з четвертої по десяту для впізнавання.
Я впізнаю першу, другу й третю породи дієслова та «у» в їхньому теперішньому часі, здогадуюся про значення нового дієслова чи іменника за коренем і моделлю (دَرَسَ - دَرَّسَ - مُدَرِّس) і можу знайти слово в словнику за коренем.
Подивіться на ці приклади. Чи можете ви помітити граматичну закономірність?
كَتَبَ الطالبُ رسالةً.
Студент написав листа.
دَرَّسَ المعلمُ الرياضيات.
Вчитель викладав математику.
سافَرَ إلى تونس.
Він поїхав до Тунісу.
عَلَّمَ الأبُ ابنَهُ السباحة.
Батько навчив сина плавати.
Зверніть увагу на виділені частини. Що у них спільного?
Ідея кореня українському словотвору знайома: «писати - письменник - напис - переписка» тримаються на спільному «пис». В арабській корінь - це три приголосні, а голосні між ними й додані літери задає модель. Просте дієслово від кореня - перша порода; решта порід додають літеру, подвоюють приголосну чи подовжують голосний, і кожна така зміна зсуває значення в досить передбачуваний бік. Європейські граматики нумерують породи римськими цифрами, в українській арабістиці їх так і звуть - «породи»; арабські граматисти називають кожну за її моделлю на корені ف-ع-ل: فَعَّلَ، فاعَلَ. Загалом їх налічують п'ятнадцять, але останні чотири дуже рідкісні, тож на ділі порід десять, а на рівні A1 вам трапляться здебільшого перша, друга й третя.
| Порода | Модель | Теперішній час | Приклад |
|---|---|---|---|
| перша | فَعَلَ | يَفْعَلُ، يَفْعُلُ، يَفْعِلُ | دَرَسَ - він вивчав, учився |
| друга | فَعَّلَ | يُفَعِّلُ | دَرَّسَ - він викладав |
| третя | فاعَلَ | يُفاعِلُ | ساعَدَ - він допоміг |
Українське дієслово обростає префіксами й суфіксами: «писати - переписати - підписати - переписуватися». Арабське змінює сам корінь зсередини: подвоює середню приголосну, вставляє довге «а», додає щось спереду. Наслідок схожий - з одного кореня виходить ціле гніздо дієслів, - а механізм інший.
Друга порода часто робить дієслово спонукальним: «змусити чи дати зробити» те, що називає перша. دَرَسَ - «вчився, вивчав», دَرَّسَ - «викладав», тобто змушував учитися інших; عَلِمَ - «знав», عَلَّمَ - «навчав, навчив» (давав знати); كَتَبَ - «писав», كَتَّبَ - «вчив писати». Інколи вона, навпаки, підсилює чи повторює дію: كَسَرَ - «зламав», كَسَّرَ - «розтрощив ущент».
Третя порода зазвичай вводить другу людину: дія разом із кимось або спрямована на когось. كَتَبَ - «писав», كاتَبَ - «листувався з кимось». Українська передає це префіксом і -ся: «Я листуюся з другом» - أُكاتِبُ صَديقي. Часті дієслова третьої породи: ساعَدَ - «допомагати», شاهَدَ - «дивитися (матч, фільм)», شارَكَ - «брати участь». Але буває, що третя порода просто утворена від іменника: سافَرَ «подорожувати» - від سَفَر «поїздка», і жодної взаємності в ньому немає.
У першої породи голосний префікса - «а»: يَكْتُبُ (яктубу). У другої й третьої (і четвертої) - «у»: يُدَرِّسُ (юдаррісу) - «викладає», يُساعِدُ (юса'іду) - «допомагає», يُسافِرُ (юсафіру) - «подорожує». Зустрівши незнайоме дієслово, дивіться на цей голосний - він надійний дороговказ.
Кожна порода має свої віддієслівні іменники й дієприкметники, тому стільки частих слів мають однаковий вигляд: مُدَرِّس - «учитель», дослівно «той, хто викладає» (друга порода), تَدْريس - «викладання», مُساعِد - «помічник» (третя), مُساعَدَة - «допомога», مُسافِر - «мандрівник». Вивчивши модель один раз, ви відмикаєте сотні слів.
| Порода | Модель | Приклад |
|---|---|---|
| четверта | أَفْعَلَ | أَرْسَلَ - він надіслав |
| п'ята | تَفَعَّلَ | تَعَلَّمَ - він вивчив, навчився |
| шоста | تَفاعَلَ | تَعاوَنوا - вони співпрацювали |
| сьома | اِنْفَعَلَ | اِنْكَسَرَ - воно зламалося |
| восьма | اِفْتَعَلَ | اِجْتَمَعَ - він зустрівся, зібрався |
| дев'ята | اِفْعَلَّ | اِحْمَرَّ - воно почервоніло |
| десята | اِسْتَفْعَلَ | اِسْتَقْبَلَ - він прийняв, зустрів (гостя) |
Тут українцеві допоможе ще одна знайома пара: «вчити» і «вчитися». «Батько вчить сина» - عَلَّمَ (друга порода), «Син учиться» - تَعَلَّمَ (п'ята). Українська додає -ся, арабська - تَـ перед другою породою; і там, і там дія повертається на самого виконавця. Один корінь проходить крізь кілька порід: عَلِمَ «знав» - عَلَّمَ «навчав» - تَعَلَّمَ «навчився» - اِسْتَعْلَمَ «розпитав». Навіть «майбутнє», المُسْتَقْبَلُ, - пасивний дієприкметник десятої породи اِسْتَقْبَلَ «приймати, зустрічати».
У більшості арабських словників مُدَرِّس шукають не на م, а на د-ر-س; лише деякі сучасні словники побудовані просто за абеткою. Щоб знайти слово, подумки зітріть літери моделі й виділіть три приголосні кореня.
Застосуйте цю граматику у вправах курсу A1
Вправи для практикиكَتَبَ الطالبُ رسالةً.
Студент написав листа.
كَتَبَ — порода I (فَعَلَ) — базове значення кореня ك-ت-ب (писання). Проста форма, без модифікації.
دَرَّسَ المعلمُ الرياضيات.
Вчитель викладав математику.
دَرَّسَ — порода II (فَعَّلَ) — подвоєна середня літера. Корінь: د-ر-س. Порода I دَرَسَ = вчився → Порода II دَرَّسَ = викладав (каузатив).
سافَرَ إلى تونس.
Він поїхав до Тунісу.
سافَرَ — порода III (فاعَلَ) — додано аліф після першої кореневої літери. Корінь: س-ف-ر. Порода III часто означає взаємну або тривалу дію.
عَلَّمَ الأبُ ابنَهُ السباحة.
Батько навчив сина плавати.
عَلَّمَ (порода II) від عَلِمَ (порода I = знав). Подвоєна середня ل → каузатив: «змусив знати» = навчив.
Практикувати в курсі
Застосуйте цю граматику у вправах курсу A1