Закінчення нісби ـِيّ / ـِيَّة: національності від назв країн, прикметники від міст і звичайних іменників, відпадання ال, ة та ا і узгодження.
Я можу за допомогою нісби (مِصْرِيّ، مِصْرِيَّة) сказати, звідки люди та речі, і впізнаю прикметники з нісбою в тексті.
Подивіться на ці приклади. Чи можете ви помітити граматичну закономірність?
أَنا روسِيٌّ، وَزَوْجَتي مِصْرِيَّةٌ مِنَ الإِسْكَنْدَرِيَّةِ.
Я росіянин, а моя дружина єгиптянка з Александрії.
الطّاجينُ أَكْلَةٌ مَغْرِبِيَّةٌ مَشْهورَةٌ.
Тажин - відома марокканська страва.
فَيْروزُ مُطْرِبَةٌ لُبْنانِيَّةٌ يُحِبُّها العَرَبُ في كُلِّ مَكانٍ.
Файруз - ліванська співачка, яку люблять араби в усьому світі.
هَلْ أَنْتِ سورِيَّةٌ؟ لا، أَنا أُرْدُنِيَّةٌ مِنْ عَمّانَ.
Ви сирійка? Ні, я йорданка з Аммана.
Зверніть увагу на виділені частини. Що у них спільного?
Додайте до іменника ـِيّ (-ійй, у кінці фрази -і), і вийде прикметник «пов'язаний із, звідки». Це робота українського суфікса -ськ-: Єгипет - єгипетський, Ліван - ліванський. Різниця в тому, що арабське закінчення одне на всі країни і водночас називає людину.
| Місце | Чоловік / чоловічий рід | Жінка / жіночий рід |
|---|---|---|
| مِصْر - Єгипет | مِصْرِيّ | مِصْرِيَّة |
| لُبْنان - Ліван | لُبْنانِيّ | لُبْنانِيَّة |
| المَغْرِب - Марокко | مَغْرِبِيّ | مَغْرِبِيَّة |
| الأُرْدُنّ - Йорданія | أُرْدُنِيّ | أُرْدُنِيَّة |
| سوريا - Сирія | سورِيّ | سورِيَّة |
| روسيا - Росія | روسِيّ | روسِيَّة |
| مَكَّة - Мекка | مَكِّيّ | مَكِّيَّة |
Усе інше здебільшого лишається: لُبْنان зберігає своє -ан. Зрідка випадає короткий голосний усередині слова: نابُلُس дає نابُلْسِيّ, без «у» після ل. Кілька форм неправильні, їх краще вчити як слова: إِنْجِلْتِرا - إِنْجِليزِيّ.
هُوَ مِصْرِيٌّ - він єгиптянин; هِيَ مِصْرِيَّةٌ - вона єгиптянка. Подвоєне ي чути: -ійя.
Українській для кожної національності потрібні три слова: єгипетський, єгиптянин, єгиптянка, а часто ще й неочевидні (араб, але арабський; турок, але турецький). Арабській вистачає одного: مِصْرِيّ - і «єгипетський», і «єгиптянин». Групи: مِصْرِيّونَ (чоловіки або змішана група), مِصْرِيّاتٌ (жінки). Слово «араби», عَرَب, - це сама основа.
Як прикметник нісба стоїть після іменника, узгоджується в роді й повторює артикль: الأَدَبُ العَرَبِيُّ - арабська література; اللُّغَةُ العَرَبِيَّةُ - арабська мова, дослівно «мова та арабська» (لُغَة жіночого роду).
| يَوْم - день | يَوْمِيّ - щоденний |
| رَسْم - малюнок, форма | رَسْمِيّ - офіційний |
| تاريخ - історія | تاريخِيّ - історичний |
| عِلْم - наука | عِلْمِيّ - науковий |
Натрапивши на незнайоме слово на ـِيّ, відкиньте закінчення - і часто впізнаєте те, що лишилося.
Застосуйте цю граматику у вправах курсу A1
Вправи для практикиThe article of the country name kept in an indefinite nisba (*المَغْرِبِيّ for 'Moroccan')
Drop ال of the base: المَغْرِب gives مَغْرِبِيّ
Final ة or ا of the base kept (*مَكَّةِيّ, *سورياِيّ)
Drop ة / ا first: مَكِّيّ، سورِيّ
ـِيّ used for a woman or a feminine noun
Feminine: ـِيَّة. هِيَ مِصْرِيَّةٌ، اللُّغَةُ العَرَبِيَّةُ
Nisba adjective without the noun's article (*الأَدَبُ عَرَبِيٌّ for 'Arabic literature')
An attributive nisba copies the article: الأَدَبُ العَرَبِيُّ
أَنا روسِيٌّ، وَزَوْجَتي مِصْرِيَّةٌ مِنَ الإِسْكَنْدَرِيَّةِ.
Я росіянин, а моя дружина єгиптянка з Александрії.
روسيا втрачає кінцеве ا: روسِيّ. Для жінки нісба додає ة: مِصْرِيَّة. Де українська розрізняє «росіянин» і «російський», в арабській одне слово.
الطّاجينُ أَكْلَةٌ مَغْرِبِيَّةٌ مَشْهورَةٌ.
Тажин - відома марокканська страва.
Країна - المَغْرِب, з артиклем; нісба його втрачає: مَغْرِبِيّ. Тут вона жіночого роду, бо узгоджується з أَكْلَة, «страва», як і «марокканська страва».
فَيْروزُ مُطْرِبَةٌ لُبْنانِيَّةٌ يُحِبُّها العَرَبُ في كُلِّ مَكانٍ.
Файруз - ліванська співачка, яку люблять араби в усьому світі.
لُبْنان зберігає -ан і просто додає закінчення: لُبْنانِيَّة. Тут усередині слова нічого не змінюється. العَرَب, «араби», - основа, від якої походить عَرَبِيّ.
هَلْ أَنْتِ سورِيَّةٌ؟ لا، أَنا أُرْدُنِيَّةٌ مِنْ عَمّانَ.
Ви сирійка? Ні, я йорданка з Аммана.
سوريا втрачає ا (سورِيّ), а الأُرْدُنّ - артикль (أُرْدُنِيّ). Обидві форми жіночого роду, бо питають жінку, أَنْتِ, як «сирійка» й «йорданка».
يَدْرُسُ أَخي الأَدَبَ العَرَبِيَّ في جامِعَةِ دِمَشْقَ.
Мій брат вивчає арабську літературу в Дамаському університеті.
Нісба-прикметник стоїть після іменника й повторює його артикль: الأَدَبَ العَرَبِيَّ, дослівно «літературу ту арабську». Порядок обернений до «арабську літературу».
الكُنافَةُ النّابُلْسِيَّةُ حَلْوى فِلَسْطينِيَّةٌ مَشْهورَةٌ.
Наблуська кнафе - відомий палестинський десерт.
Нісбу має і місто: نابُلُس дає نابُلْسِيّ, як Наблус - наблуський; «у» після ل при цьому випадає. فِلَسْطين дає فِلَسْطينِيّ. Обидві тут жіночого роду, узгоджуються з كُنافَة і حَلْوى.
وَصَلَتْني رِسالَةٌ رَسْمِيَّةٌ مِنَ السِّفارَةِ.
Мені надійшов офіційний лист із посольства.
Нісба не лише про місця: رَسْم («малюнок, форма») дає رَسْمِيّ, «офіційний». Відкиньте ـِيّ від незнайомого прикметника - і часто впізнаєте іменник.
Практикувати в курсі
Застосуйте цю граматику у вправах курсу A1