Заперечення

النَّفْيُ - заперечення

Українській у найрізніших реченнях вистачає одного «не»: «Не розумію», «Не зрозумів», «Будинок не великий». Арабська обирає слово за тим, що стоїть після нього: дієслово теперішнього часу, дієслово минулого часу чи взагалі не дієслово. Саме тут україномовні помиляються найчастіше: рука тягнеться до одного слова, і لا опиняється перед минулим часом.

لا - з теперішнім

لا ставиться просто перед дієсловом і більше нічого не змінює, як наше «не»: لا أَفْهَمُ - «не розумію», لا يَسْكُنُ هُنا - «він тут не живе». Фраза لا أَفْهَمُ знадобиться раніше за всі інші - у таксі, на ринку, в аптеці. Те саме لا відповідає «ні!» і заперечує наявність: لا يوجَدُ فُنْدُقٌ قَريبٌ - «поблизу немає готелю».

ما і لَمْ - з минулим

ما فَهِمْتُ - «я не зрозумів»: ما перед минулим часом правильне й дуже вживане. У газетах і книжках частіше трапиться لَمْ, і влаштоване воно незвично: після нього стоїть форма теперішнього часу без кінцевого голосного, а значення - минуле: لَمْ أَفْهَمْ - «я не зрозумів». Поки що вчіться його впізнавати, а самі кажіть із ما. Чого робити не можна - ставити لا перед минулим: *لا ذَهَبْتُ. Український переклад тут не підкаже: «не розумію» і «не зрозумів» заперечуються одним «не».

لَيْسَ - для речень без дієслова

У البَيْتُ كَبيرٌ, «Будинок великий», дієслова немає - так само, як і в українському «Будинок великий». Тому لا до такого речення не пасує. Його заперечують словом لَيْسَ - особливим дієсловом «не бути». Воно змінюється за особами й ставить присудок у знахідний відмінок із закінченням -ан:

Зміна закінчення вам знайома: в українській, щойно з'являється дієслово-зв'язка, присудок теж міняє відмінок - «Він студент», але «Він був студентом». Після لَيْسَ арабський присудок отримує ـاً: لَسْتُ طالِباً - «я не студент».

«У мене немає» - без зміни відмінка

Українською після «немає» іменник переходить у родовий: «є час» - «немає часу», «Фатіма вдома» - «Фатіми немає вдома». В арабській у таких реченнях слово не змінюється: عِنْدي وَقْتٌ - لَيْسَ عِنْدي وَقْتٌ, فاطِمَةُ في البَيْتِ - لَيْسَتْ فاطِمَةُ في البَيْتِ. Заперечення стоїть попереду, а не після عِنْدي, як хочеться сказати за зразком «у мене немає»: *عِنْدي لَيْسَ - помилка. У розмові тут часто кажуть ما: ما عِنْدي وَقْتٌ.

На майбутнє

• ما трапляється і перед теперішнім, особливо в розмові: ما أَدْري - «не знаю, гадки не маю». Це не помилка, але в писемній мові з теперішнім зазвичай стоїть لا, і в цьому курсі ми тримаємо пару: لا - з теперішнім, ما - з минулим.
• لَنْ заперечує майбутнє: لَنْ أَذْهَبَ - «не піду». Воно, як і لَمْ, змінює кінцевий голосний дієслова (أَذْهَبُ - لَنْ أَذْهَبَ); його ви розберете пізніше.
• Сталий вираз لا شُكْرَ عَلى واجِبٍ - «нема за що» - запам'ятайте цілком: тут لا стоїть перед іменником за власними правилами.