Архаїчний шар у сучасному вжитку: сей (до сих пор, сию минуту), оный, иже, очи/уста/чело, залишки кличного (Боже, Господи)
Я впізнаю архаїчні форми, їхні ідіоматичні сховки та іронічний потенціал.
Подивіться на ці приклади. Чи можете ви помітити граматичну закономірність?
На сей раз прощаю, но чтобы сию же минуту убрал со стола!
Цього разу прощаю, але щоб цієї ж миті прибрав зі столу!
Господи, да устами младенца глаголет истина: царь-то ненастоящий!
Господи, та вустами немовляти глаголить істина: цар-бо несправжній!
Зверніть увагу на виділені частини. Що у них спільного?
Архаїка живе в ідіомах та іронії: сей (= цей): до сих пор (досі), сию минуту (цієї ж миті), сегодня = застигле «сего дня» (родовий!); оный (= той): во время оно; очи, уста, чело (очі, вуста, чоло - в українській ці слова живі й нейтральні, в російській - поетизми!); кличний: Боже, Господи, отче, старче - рос. втратила кличний відмінок, укр. зберегла («Боже, друже»!), тож для вас це не архаїка, а норма.
Застосуйте цю граматику у вправах курсу C2
Вправи для практикисей/оный used neutrally
Idioms, high style or irony
Боже/отче unparsed
Frozen vocatives of the lost case
На сей раз прощаю, но чтобы сию же минуту убрал со стола!
Цього разу прощаю, але щоб цієї ж миті прибрав зі столу!
сей у двох побутових ідіомах.
Господи, да устами младенца глаголет истина: царь-то ненастоящий!
Господи, та вустами немовляти глаголить істина: цар-бо несправжній!
Кличний + церковнослов'янізм + цитата.
Практикувати в курсі
Застосуйте цю граматику у вправах курсу C2