Граматичний довідник

Люксембурзький алфавіт і ключові правила вимови, зокрема ë, ä, é та дифтонги

Можу розпізнавати й вимовляти люксембурзькі літери, зокрема ë, é, ä, і застосовувати N-правило

n-правило: коли кінцеве -n зберігається (перед голосними та n, d, t, z, h), а коли зникає

Можу розпізнавати й застосовувати n-правило: зберігати кінцеве -n перед голосними та n, d, t, z, h і опускати перед іншими приголосними

Особові займенники в називному відмінку

Можу вживати особові займенники, щоб говорити про людей і речі

Присвійні займенники: mäin, däin, säin, hiren, eisen, ären, hiren

Можу виражати належність присвійними займенниками

Дієслово «sinn» (бути) в теперішньому часі

Можу відмінювати «sinn» і вживати його в простих реченнях про особу й стан

Дієслово «hunn» (мати) в теперішньому часі

Можу відмінювати «hunn» і виражати володіння

Відмінювання правильних дієслів у теперішньому часі

Можу відмінювати правильні дієслова в теперішньому часі

Модальні дієслова: kënnen, mussen, wëllen, sollen, däerfen

Можу виражати модальними дієсловами здатність, обов'язок і бажання

Складений минулий час: hunn/sinn + дієприкметник

Можу розповідати про минуле за допомогою Perfekt із hunn/sinn

Наказовий спосіб для команд і прохань

Можу давати команди й ввічливо звертатися з проханням

Дієслова з відокремлюваним префіксом: префікс відходить у кінець речення

Можу вживати дієслова з відокремлюваним префіксом з правильним розташуванням

Зворотні дієслова зі sech

Можу вживати зворотні дієслова в побутових ситуаціях

Майбутній час із wäert + інфінітив

Можу виражати плани й припущення про майбутнє

Означені й неозначені артиклі в люксембурзькій мові

Можу вживати означені й неозначені артиклі з правильним родом

Три граматичні роди: чоловічий, жіночий, середній

Можу визначати й уживати три граматичні роди

Способи утворення множини іменників

Можу утворювати й уживати поширені форми множини іменників

Кількісні числівники від 1 до 100

Можу вживати числа 1–100 для віку, цін і кількості

Заперечення за допомогою net, keng, ni(scht)

Можу будувати заперечні речення з net, keen/keng та ni

Питання «так/ні» через інверсію дієслова й підмета

Можу ставити питання «так/ні» й відповідати на них

Питальні слова: wéi, wat, wou, wéini, firwat, wien, wéi vill

Можу ставити й розуміти основні питання з питальним словом

Порядок слів із дієсловом на другому місці (V2) у головних реченнях

Можу будувати речення з правильним порядком V2

Сурядні й підрядні сполучники

Можу з'єднувати речення сурядними й підрядними сполучниками

Поширені прийменники: an, op, bei, mat, vun, fir, zu

Можу вживати поширені прийменники для місця, напрямку й відношень

Уживання прикметників: предикативне (без зміни) і атрибутивне (із закінченнями)

Можу вживати прикметники в предикативній і атрибутивній позиції

Вищий ступінь (-er) і найвищий (am -sten)

Можу порівнювати предмети у вищому й найвищому ступені

Як називати час, дні тижня й місяці

Можу називати час, дні тижня й місяці

Основні щоденні вирази й формули ввічливості

Можу вживати основні щоденні вирази для привітань, подяки й простого спілкування