Граматичний довідник

Монгольська кирилиця: 35 букв (А-Я плюс Ө, Ү), ключові звуки

Вміє читати монгольські кириличні букви, включно з Ө та Ү, та розпізнавати їхні звуки

У монгольській наголос завжди на першому складі (як в угорській); питання вимовляють із висхідною інтонацією, твердження — з нисхідною.

Уміє ставити наголос на перший склад і розрізняти питальну й стверджувальну інтонацію.

Монгольська гармонія голосних: задні (а, о, у) vs передні (э, ө, ү) визначають форму суфіксів

Вміє визначати групу голосних слова та обирати правильну форму суфікса

Особові займенники: би (я), чи (ти), та (Ви), тэр (він/вона — без роду!), бид (ми), та нар (ви), тэд (вони)

Вміє правильно використовувати всі 7 монгольських особових займенників, включно з ввічливим та та безродовим тэр

Монгольські вказівні займенники розрізняють близьке/далеке (энэ/тэр) та однину/множину (эдгээр/тэдгээр), але не рід; тэр також означає «він/вона/воно».

Уміє вживати вказівні займенники энэ/тэр та їхні форми множини й розуміє, що тэр служить ще й особовим займенником.

Монгольський зворотно-присвійний суфікс -аа/-ээ/-оо/-өө означає «у свого» і показує, що власник збігається з підметом.

Уміє виражати «своє» зворотно-присвійним суфіксом і розрізняти гэрт (у якомусь домі) і гэртээ (у свого дому).

Дієслово «бути»: байна (є/я є — однаково для всіх осіб), байхгүй (немає), биш (заперечення іменника)

Вміє будувати основні стверджувальні та заперечні речення з байна, байхгүй та биш

Теперішній час: -на/-но / -нэ/-нө. Одна форма. SOV

Вміє утворювати теперішній час та будувати речення SOV

Монгольський минулий час: суфікс -сан/-сон/-сэн/-сөн для віддаленого минулого і -лаа/-лоо/-лээ/-лөө для нещодавнього; дієслово стоїть у кінці.

Уміє утворювати минулий час із -сан/-сон/-сэн/-сөн і розрізняти віддалене й нещодавнє минуле.

Монгольський майбутній час використовує той самий суфікс -на/-но/-нэ/-нө, що й теперішній; різницю задають слова часу (маргааш — завтра).

Уміє виражати майбутній час суфіксом -на/-но/-нэ/-нө і спиратися на слова часу для розмежування з теперішнім.

Монгольські модальні конструкції: чадна (могти) і хүсэж байна (хотіти) приєднуються до основи/інфінітива дієслова.

Уміє виражати можливість і бажання конструкціями з чадах (могти) і хүсэх (хотіти).

Монгольські модальні слова хэрэгтэй (треба/мусиш) і болно (можна/дозволено) приєднуються до інфінітива на -х.

Уміє виражати потребу (хэрэгтэй) і дозвіл/можливість (болно) з інфінітивом на -х.

Монгольський наказовий спосіб (тушаал хэлбэр): неформально — чиста основа дієслова, ввічливо — основа + -аарай/-ээрэй/-оорой/-өөрэй.

Уміє утворювати неформальні й увічливі форми наказового способу.

Монгольський зворотний займенник өөрөө (сам) і зворотно-присвійний суфікс -аа/-ээ/-оо/-өө, що заміняє присвійний займенник, коли власник = підмет.

Уміє вживати өөрөө (сам) і зворотно-присвійний суфікс для значення «свого».

Монгольські прислівники способу дії (хурдан, сайн, чангаар) стоять перед дієсловом, яке вони означають.

Уміє вживати прислівники способу дії й розташовувати їх перед дієсловом.

Монгольські числа 0-10: тэг, нэг, хоёр, гурав, дөрөв, тав, зургаа, долоо, найм, ес, арав

Вміє рахувати від 0 до 10 монгольською та правильно використовувати числівники перед іменниками

Числа 11-100: арван нэг (11), хорь (20), гуч (30), зуун (100)

Вміє рахувати 11-100 і виражати вік та кількість

Монгольські дні тижня, назви місяців (порядкове число + сар) і запитання про час (Хэдэн цаг болж байна?).

Уміє називати дні тижня, місяці й запитувати та називати час доби монгольською.

Монгольські числа від 100 до 1000 (зуу, мянга) та їх ужиток у цінах у тугриках (төгрөг).

Уміє називати круглі числа від 100 до 1000 і вимовляти ціни в тугриках.

Монгольські порядкові числівники: число + -дугаар/-дүгээр; уживаються для поверхів, місяців і нумерації.

Уміє утворювати порядкові числівники з -дугаар/-дүгээр і застосовувати їх до поверхів і місяців.

Питальні слова: юу (що), хэн (хто), хаана (де), яаж (як). Запитання з -уу/-үү

Вміє ставити запитання та будувати запитання так/ні з -уу/-үү

Заперечення: -гүй для дієслів, биш для присудків, байхгүй для буття

Вміє заперечувати з -гүй, биш та байхгүй

Дієслово байх (бути/перебувати) виражає існування й місцеперебування; зворотно-присвійний суфікс -аа/-оо/-ээ/-өө означає «у себе».

Уміє описувати місцеперебування за допомогою байна/байдаг і вживати зворотно-присвійний суфікс для «у себе вдома».

Монгольські сполучники: ба/бөгөөд (і), гэхдээ (але), учир нь (тому що), эсвэл (або); причиновий сполучник стоїть за підрядним за логікою SOV.

Уміє поєднувати речення сполучниками ба, гэхдээ, учир нь, эсвэл і розташовувати причиновий сполучник за логікою SOV.

Монгольська суворо дотримується порядку SOV (дієслово в кінці); усередині речення порядок «час → місце → підмет → додаток → дієслово», означення передують означуваному.

Уміє будувати речення в порядку SOV з дієсловом у кінці й правильно розташовувати обставини та означення.

Монгольське володіння виражають спільним відмінком -тай/-тэй/-той плюс байна/байхгүй за моделлю «Надад X байна» (У мене є X).

Уміє виражати наявність і відсутність володіння за моделлю Надад X байна / байхгүй.

Монгольське умовне підрядне (якщо): до основи дієслова приєднують -вал/-бал/-вол/-бол…; умова стоїть першою, наслідок — другим.

Уміє будувати умовні речення із суфіксом -бол/-вал і правильним порядком «умова — наслідок».

Монгольське вираження причини: учир нь (тому що, після наслідку) і тул (оскільки/тому, як післяйменник/суфікс).

Уміє виражати причину конструкціями з учир нь і тул і правильно розташовувати причину й наслідок.

Прикметники не змінюються — немає узгодження. Завжди перед іменником

Вміє використовувати прикметники без змін

Монгольський вищий ступінь: илүү + прикметник; об'єкт порівняння оформлюють вихідним відмінком -аас/-ээс/-оос/-өөс.

Уміє утворювати вищий ступінь зі словом илүү й оформлювати об'єкт порівняння вихідним відмінком.

Монгольський знахідний відмінок (заахын тийн ялгал): суфікс -ыг/-ийг при означеному прямому додатку; неозначений додаток лишається без суфікса.

Уміє утворювати знахідний відмінок із -ыг/-ийг і розуміє, коли прямий додаток лишається без суфікса.

Монгольський родовий відмінок (харьяалахын тийн ялгал) виражає належність суфіксом -ын/-ийн; займенники мають особливі форми.

Уміє виражати належність родовим відмінком -ын/-ийн і знає особливі форми займенників (миний, чиний, түүний).

Монгольський давально-місцевий відмінок (өгөх оршихын тийн ялгал) поєднує значення «де» і «кому/для кого» суфіксом -д/-т.

Уміє вживати давально-місцевий відмінок -д/-т для позначення місця і непрямого додатка.

Монгольський вихідний відмінок (гарахын тийн ялгал) виражає рух «від/з» суфіксом -аас/-оос/-ээс/-өөс за гармонією голосних.

Уміє утворювати вихідний відмінок -аас/-оос/-ээс/-өөс і добирати варіант суфікса за гармонією голосних.

Монгольський напрямний відмінок (зүгийн тийн ялгал) виражає рух «до/у напрямку» суфіксом -руу/-рүү за гармонією голосних.

Уміє виражати рух до місця напрямним відмінком -руу/-рүү.

Монгольський спільний відмінок (хамтын тийн ялгал) виражає значення «з/що має» суфіксом -тай/-тэй/-той за гармонією голосних.

Уміє виражати значення «з кимось / що має щось» спільним відмінком -тай/-тэй/-той.

Монгольський орудний відмінок (үйлдэхийн тийн ялгал) виражає «за допомогою/через/(мовою)» суфіксом -аар/-оор/-ээр/-өөр.

Уміє виражати знаряддя, засіб і мову спілкування орудним відмінком -аар/-оор/-ээр/-өөр.

Монгольська множина утворюється суфіксом -ууд/-үүд; після числівників іменник лишається в однині.

Уміє утворювати множину -ууд/-үүд і знає, що після числівників іменник лишається в однині.

Монгольські прислівники часу (өнөөдөр, маргааш, одоо, үргэлж) стоять перед присудком або на початку речення.

Уміє вживати прислівники часу й правильно розташовувати їх перед дієсловом або на початку речення.

Монгольські слова місця й напрямку (энд, тэнд, дээр, доор, зүүн, баруун, урд, хойд); зүүн = захід, баруун = схід на карті.

Уміє вживати слова місця й напрямку і знає монгольську прив'язку сторін світу (зүүн = захід, баруун = схід).